Історія нашої школи

Старосільська школа І - ІІ ступенів

Відомості про Старе Село знаходимо в історичних джерелах. Жовківщина.Історико-мемуарний збірник.Т.3.Жовква-Львів-Балтимор, 1997

   "Парафія КАМ'ЯНКА  СТАРЕ СЕЛО знаходиться в західній частині громади Кам'янки Волоської, на пограниччі міста Рава-Руська. Своїм початком вона  сягає княжих  часів руської Держави та  була свого часу одинокою для всього поселення Кам'янок. В нових  часах вона обслуговує населення присілків Старе Село, Зубрівки,осель Луцики,Застав,Підгори, Йоничів і Нового Світу.

      Як  вказують записи в церковних книгах, в році 1645-м будовано в Кам'янці Старе Село нову дерев'яну церкву з двома банями. Ця церква служила парафіянам аж до 1900-го року. На  місці старої церкви збудовано в році 1902-му нову муровану церкву Воскресіння ГНІХ. Коло нової  церкви знаходилася  дзвіниця з дзвоном 1639-го року, який в Першій світовій війні забрала австрійська влада на воєнний матеріал для  відливання гармат.

     У  часах першої польської займанщини Галичини до 1772-го року не було навіть мови про шкільну освіту селян, закріпачених і позбавлених власности. Допіру,коли Галичина увійшла в склад австрійських  країв,під впливом австрійського уряду перемиський владика Кир Максим Рилло наказав у 1780 році підлеглому собі духовенству подбати у своїх краях про науку селянських дітей.

     Згідно з цим наказом зорганізовано було в парохіях: Кам'янка Старе Село,Липник, і в Кам'янці Лісній перші "школи", які  містилися в дяківських хатах, а першими учителями тих шкіл були  дяки парохій. З браку шкільних підручників Псалтир заступав підручник.  Мало однак  дітей селянських користало з цієї науки з огляду на неможливість приміщення всіх учнів у малій хаті.

   Шкільна  справа в Галичині набрала розмаху з хвилиною створення  Шкільної  Ради у Львові в 1867 році та повітових шкільних рад. І так: в 1870-их роках засновано статові одноклясові школи в Кам'янці Старе Село( яку з часом замінено на двоклясову з двома вчителями) і на присілку Дубрівка.

   В  парохії Кам'янка Липник -покликано до життя дві школи, одну близько церкви на Липнику , а другу школу на присілку Стадницькі близько дому громадської канцелярії.  У  всіх одноклясових школах за часів австрійської влади викладовою і розмовною мовою була  українська, чи докладніше кажучи т.зв. "руська" мова подібна до  тої, якою москвофільські часописи, як також і учителі - українці, які однак себе українцями не звали. В році 1909 було в Кам'янецьких школах разом 1252 шкільної дітвори, а вроці 1939 - 1360.

   Коли по  першій австрійській війні та розвалі австрійської імперії Рада Амбасадорів своїм рішенням з дня 15 березня 1923 року признала Галичину Польщі, шкільна польська влада перемінила українські школи на утраквістичні , замінила їх на двоклясові, в яких друга учительська сила була польської народности. Українських учителів з часом перенесено на західні терени Польщі. І так: з двоклясової школи в Кам'янці Старе Село перенесено на західні польські терени учииеля-українця Молодовця разом з його дружиною учителькою-українкою, а їхні учительські посади надано учителеві полякові Денисюкові і його дружині -польці.  На  присілку Дубрівка перенесено учителя-українця , а на його місце надано учителя поляка Тарнавського.

   Перед Першою  світовою війною були в Кам'янці Волоській слідуючі мені відомі учителі-українці:

1.В Кам'янці Старе Село - учит. Молодовець.

2.В Кам'янці Липник - учит.Олексит.

3.В Кам'янці Криве - учит.прислонський,а по його смерти учит.Роман Юрчинський. Потім короткий час учит.Матвіїв,учит.Микола Кулинич, а по нім учит.Золочівський з дружиною.

4.В Кам'янці Лісній - учит.Марко і учит.Микола Кулинич".

Директори школи:

-Кожушко Іван Якович

-Сердюк Олексій Гнатович

-Максимів Іван Іванович

-Максимик Оксана Григорівна -з 02.01.1979

-Солтис Андрій Ярославович -з 01.09.2011р.

-Харпола Любов Василівна - з 09.01.2014р.