У школі проведено майстер-клас з виготовлення ляльки-стовбушки,ляльки-мотанки (кер.Жуковська-Пастух О.С.)

Лялька— це модель людини, яка зараз у нас використовується лише як дитяча іграшка. Традиційні ляльки, виготовлені з таких матеріалів, як глина та дерево, були знайдені у Північній і Південній Америці, Азії, Африці та Європі. Коли ж лялькарі створювали якихось дивовижних ляльок, то про таких ляльок люди навіть складали легенди та казки й передавали ці оповідки з покоління в покоління.

    До сьогодні дійшли обрядові зображення певних стихій чи сим­волів природи з трави або дерева — Купайло та Марена (символи Води й Вогню на святі Івана Купала), Масляна (яку роблять, коли проводжають зиму і зустрічають весну).

Усім відомі городні опудала для від­дякування птахів з поля або городу, які спочатку були священними ляль­ками — охоронцями оселі й обійстя від злих духів.

    Також у традиційних обрядах наро­дів Європи відзначається тісний зв'язок процесу виготовлення ляльки з продов­женням роду та ритуалами родючості. Колись на всій території, яку нині на­зивають Старою Європою (від Карпат до Північної Італії), існував культ Вели­кої Праматері, яка народила все суще, яка береже життя й оновлює його. Образ цієї богині ми зустрічаємо на грецьких амфорах, у священних космогонічних піснях, які дійшли до нас під назвою колядок, та у веселих новорічно-маланкових перевдяганнях, зна­ходимо під час розкопок курганів Трипільської культури... Усе це — відгомін давнього праєвропейського культу Великої Богині, єдиної в трьох лицях — Діви, Матері й Баби, прародительки всього живого на Землі й матері всіх людей. Подібні обряди можна зустріти і в деяких племенах Африки та американського континенту.